Юрина рибка
Юра жив у великій і дружній
родині. Усі в цій родині працювали. Тільки один Юра не працював. Йому всього
п'ять років.
Один раз поїхала Юрина сім'я рибу ловити і юшку
варити. Багато риби зловили і всю бабусі віддали. Юра теж одну рибку зловив. оржа.
І теж віддав бабусі. Для юшки.
Зварила бабуся уху. Вся родина на березі навколо казанка всілася і давай уху нахвалювати:
- Від того наша уха смачна, що Юра величезного йоржа впіймав. Тому наша уха жирна та навариста, що йоржище жирніше сома.
А Юра хоч і малий був, а розумів, що дорослі жартують. Великий навар від крихітного йоржика? Але він все одно радів. Радів тому, що у великий сімейній усі була і його маленька рибка.
Зварила бабуся уху. Вся родина на березі навколо казанка всілася і давай уху нахвалювати:
- Від того наша уха смачна, що Юра величезного йоржа впіймав. Тому наша уха жирна та навариста, що йоржище жирніше сома.
А Юра хоч і малий був, а розумів, що дорослі жартують. Великий навар від крихітного йоржика? Але він все одно радів. Радів тому, що у великий сімейній усі була і його маленька рибка.
Два хлопчики
Два хлопчики на ставочку
Ловлять рибку в холодочку,
Золотеньку і срібленьку,
І велику, і маленьку.
Прийшла мати рибку взяти,
На вечерю їх позвати,
А хлопчики і не чують,
На рибоньку все чатують.
Із кошиком пішла мати
Вечеряти готувати,
Варить юшечку з линами,
Вихвалятися синами.
Прийшли хлопці, мовчки сіли,
Ось юшечки попоїли
І на возі лягли спати,
Щоб з сонечком разом встати,
Щоб знов піти до ставочка
Ловить рибку в холодочку,
Золотеньку і срібленьку,
І велику, і маленьку.
Окунь риб в ставку ковта
Проковтнув би і кита!
Та хотів чи не хотів —
А нема в ставку китів!
Проковтнув би і кита!
Та хотів чи не хотів —
А нема в ставку китів!
Сом
У сома, сома
Соменята дома.
Ну а тих соменят
Аж сто вісімдесят.
Каже старший синок:
— В нас підводний дитсадок!
Соменята дома.
Ну а тих соменят
Аж сто вісімдесят.
Каже старший синок:
— В нас підводний дитсадок!
Риби
Є різні риби у воді:
Товсті, тоненькі і худі,
Дрібненькі риби-малюки,
А є й великі — от такі!
Є войовничі — із мечами,
Є з довжелезними хвостами.
Є рибки срібні й золоті,
Є дуже мудрі, є й пусті...
Живуть вони в річках і в морі
І все беруться до розмов,
Але ніколи не говорять,
Немов своїх не знають мов.
Набравши в ротики води,
Вони мовчать.
Мовчать завжди:
В воді не можна говорити,
Тож риби мовчки мусять жити.
Товсті, тоненькі і худі,
Дрібненькі риби-малюки,
А є й великі — от такі!
Є войовничі — із мечами,
Є з довжелезними хвостами.
Є рибки срібні й золоті,
Є дуже мудрі, є й пусті...
Живуть вони в річках і в морі
І все беруться до розмов,
Але ніколи не говорять,
Немов своїх не знають мов.
Набравши в ротики води,
Вони мовчать.
Мовчать завжди:
В воді не можна говорити,
Тож риби мовчки мусять жити.